Україна отримує гроші на реконструкцію, але нові школи, лікарні та дитячі будинки з’являються дуже повільно. Дослідження Transparency International Україна шоу: Українці найбільше бояться корупції та безконтрольності.
Але це не єдине, що гальмує процес. Нестача спеціалістів, складні умови ведення бізнесу та слабкі місцеві інституції часто зупиняють навіть профінансовані проекти.
Що ховається за повільними темпами реконструкції – читайте у матеріалі “Вгору”.

Олександра Бетлій – провідний науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
Громади без генпланів і слабкої експертизи
Проблеми з відновленням громадської інфраструктури, судячи зі слів Олександра Бетлій, починайте з рівня громад: багато з них не мають справжніх генпланів і схем розвитку територій. У наукових джерелах зазначивщо значна частина генеральних планів населених пунктів та схем планування території є застарілими, розробленими до початку ХХІ століття та не враховують сучасні адміністративно-територіальні умови.
Без оновленої містобудівної документації ускладнюється дозвільна процедура: компанії стикаються з затримками та корупційними ризиками, оскільки рішення про відведення землі часто приймаються вручну. Це створює простір для непрозорості та хаотичної забудови територій.
Михайло Кольцов, зовнішній консультант Світового банку підкреслює Ще одна системна вада – відсутність стратегії відновлення на рівні громади. За його словами, рішення все ще приймаються «за інерцією мирного часу», хоча пріоритети кардинально змінилися. Для Херсонщини безпека є пріоритетом, тому ресурси мають бути спрямовані в першу чергу на критичну інфраструктуру, а громади мають брати участь у визначенні цих пріоритетів та контролювати їх виконання.
Труднощі виникають і на наступному етапі – коли проект виносять на експертизу. Експертиза – це обов’язкова перевірка кошторисів, проектних рішень і відповідності будівельним нормам перед початком будівництва. Саме тут раніше потрібно було виявити технічні помилки, завищені обсяги робіт або невідповідність проекту нормам безпеки.
Аналітик Олександра Бетлі каже, що раніше експертиза справді давала вагомі висновки. На цьому етапі можна вказати на проблеми в проекті і підказати, що виправити, адже дизайнери теж можуть помилятися. Сьогодні ситуація інша:
“Вартість експертизи невелика – нам сказали, що це 20-30 тисяч гривень, іноді трохи більше. Але при цьому навантаження на експертів дуже велике. Проектно-кошторисна документація складається з сотень сторінок з величезною кількістю номерів і технічних деталей. На перевірку якості такого обсягу потрібні дні. Натомість часто експерти беруться за кілька проектів на день і фізично не в змозі їх детально опрацювати. Через це, іспит дуже часто стає формальним».
Є ще одна проблема: експерти фактично не несуть відповідальності, якщо пропустять неякісний проект. Коли немає відповідальності, немає мотивації ретельно перевіряти документацію – а це створює додаткові ризики для якості реставрації.
Дефіцит робітників
Відповідно до За даними Держстату, обсяги виконаних будівельних робіт в Україні в січні-травні 2025 року скоротилися на 7,5% порівняно з відповідним періодом 2024 року.
Однією з причин такого спаду є брак кадрів: галузі просто не вистачає людей, щоб забезпечити необхідний обсяг роботи. За результатами голосувати За даними Європейської Бізнес Асоціації, яка опитувала компанії-члени у 2025 році, 74% роботодавців назвали нестачу персоналу серйозною проблемою. Найбільший дефіцит спостерігається на робітничо-технічних спеціальностях, від яких безпосередньо залежать темпи реконструкції.
Крім того, ситуацію ускладнює відтік молоді та мобілізація: 46% компаній повідомили, що від’їзд або призов 18-22-річних працівників значно ускладнив пошук персоналу. Для галузі, яка ще до війни відчувала дефіцит кваліфікованих будівельників, це означає ще більшу кадрову прірву.
За словами експерта Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Олександри Бетлій, на багатьох будівництві люди працювали неофіційно, тому компанії не могли їх замовити, але зрештою могли мобілізувати цілі бригади.

Співробітник реставраційних робіт у Посаді-Покровському. Олександр Андрющенко/”Вгору”
Через це частина бізнесу переходить у «білу» зону: офіційно оформляє співробітників, підвищує їм зарплати і, за можливості, отримує статус критичності, що дозволяє брати персонал.
Друга причина нестачі робочої сили – міграція. ДО оцінки НБУ, війна спричинила різке скорочення робочої сили: еміграція, мобілізація та вимушене переселення значно скоротили кількість людей, які могли працювати в Україні.
Особливо це помітно для будівельної галузі. Як пояснює аналітик, до війни був дефіцит інженерів, архітекторів і технічних спеціалістів, а з міграцією та мобілізацією дефіцит кадрів лише посилився.
“Фахівці кажуть, що працювати архітектором навіть з фаховою освітою не дуже вигідно. На дизайні чи ІТ можна заробити набагато більше, а в архітектурі відповідальність набагато більша – особливо для дипломованих архітекторів, які підписують документи”. – пояснює експерт.
Вона вважає, що будівельній галузі потрібна система освіти дорослих, якої в Україні фактично немає. «Оскільки вам потрібно вміти рівно укладати кладку, вам потрібен досвід». Тому галузь повинна залучати жінок та інших працівників, які раніше не працювали на будівництві, і створювати для них комплексні програми навчання.
Є питання і щодо професійної підготовки державних органів. Наприклад, ДІАМ (Державна інспекція архітектури та містобудування України) сьогодні не вважається корумпованою структурою, але їй бракує кадрів і кваліфікації.
“Людей потрібно навчити, оснастити інструментами та розвинути нові компетенції. Це загальний виклик будь-якої реформи: установа не зміниться, якщо не зміняться люди, які в ній працюють”. – вважає вчений.
За її словами, це добре видно на прикладі безбар’єрного доступу. В Україні досі вводяться в експлуатацію об’єкти, де пандуси не відповідають стандартам, відсутні елементи доступності для незрячих або роботи виконуються неякісно. Це не завжди свідчить про корупцію – часто це саме відсутність знань і професійних навичок, необхідних для належного контролю якості.
Закупівлі без конкуренції та високих цін
ДО даних моніторингу окупності від Центру економічної стратегії з серпня 2025 року понад 80% тендерів у сфері будівництва проводяться поза конкурсом, тобто з одним учасником.
Експерт Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Олександра Бетлі пояснює, що конкуренції при державних закупівлях будівельних робіт фактично не було навіть до повномасштабної війни. Зараз ситуація ще більше погіршилася, оскільки компанії переважно віддають перевагу будівництву комерційних об’єктів, а не участі в державних закупівлях.
“Як нам зазначили компанії, з якими ми спілкувалися під час нашого дослідження: кількість тендерів, які ми проводимо в державних закупівлях, кількість кримінальних справ у нас. Тому що насправді працювати за тими рекомендаціями щодо ціноутворення на державних закупівлях, які є в Україні, дуже важко”. – каже аналітик.
За її словами, в ІнструкціїМова йде про «Інструкцію з визначення вартості будівництва», яка протягом багатьох років регламентувала порядок складання кошторисної документації на будівельні роботи. У ньому містилося правило, згідно з яким заробітна плата в будівництві «не може бути нижчою від середньоекономічної». У документі не пояснюється, що заробітна плата могла б бути вищою за середню, якби цього вимагав ринок. написано, що зарплата не може бути нижчою за середню по економіці, але контролюючі органи часто трактували це так, ніби вона має бути саме на рівні цієї середньої. У будівництві не вийшло: офіційно повідомлялося про 16-18 тисяч гривень, а ринкова зарплата будівельника – 30-40 тисяч. Якби компанія включила в кошторис реальну цифру, могли б початися перевірки: «чому 30, якщо в середньому 18?»
Тому бізнес може занижувати офіційні зарплати, а реальні зарплати співробітників «ховати» в цінах на матеріали – завищуючи їх вартість або обсяги, пояснює Олександра Бентлі.

Олександр Андрющенко/”Вгору”
Щоб вирішити цю проблему, уряд почав змінювати правила. У листопаді 2025 р. Кабмін минуле нове положення, яке оновлює підхід до формування кошторису: тепер у проекти дозволено включати реальну, ринкову заробітну плату з урахуванням інфляції.
Крім того, система електронного будівництва створила єдину базу цін на будівельні матеріали. Він надаватиме фактичні ринкові дані – від закупівель Prozorro до інформації про виробника – щоб державні органи могли бачити, які ціни є розумними. Разом з базовим запроваджується кодифікатор для будівельних виробів, який уніфікує назви та характеристики матеріалів і має запобігти поширеній практиці пропонувати один і той же матеріал під різними назвами та за різними цінами.
На думку уряду, ці зміни мають зменшити кількість конфліктів між бізнесом і державою та зробити будівництво більш прогнозованим і справедливим.
Наслідки неефективної реконструкції для суспільства
За словами Олександри Бетлій, неякісна чи корупційна реконструкція має ширші наслідки, ніж втрата грошей.
Принцип «відновлювати краще» передбачає підхід, орієнтований на людину: школи, лікарні, будинки культури чи дитячі садки мають бути доступними для всіх груп населення, наприклад, маломобільних людей і ветеранів.
Другий елемент – енергоефективність. Якісні будівлі можуть бути дорожчими сьогодні, але їх дешевше підтримувати протягом десятиліть; Держава не має ресурсів відремонтувати його за кілька років.
І ще одна важлива складова – технічний нагляд. Якщо населення не контролює виконання робіт, неможливо забезпечити ні безбар’єрність, ні енергоефективність, ні довговічність об’єктів.
Зміни необхідні для ефективного відновлення України
Олександра Бетлі зазначає, що для ефективного відновлення України необхідно адаптувати законодавство до нормативної бази ЄС. На її думку, директиви та регламенти ЄС є документами високого рівня, які потребують практичного тлумачення, тому країна потребує технічної підтримки з боку держав-членів, щоб правильно налаштувати правила та процеси.
У рамках євроінтеграції, наголошує експерт, масштабні зміни доведеться здійснити в будівельній сфері. Це стосується сертифікації архітекторів та інженерів, запровадження професійних стандартів для всіх категорій спеціалістів та питання визнання кваліфікацій, зокрема отриманих неформально чи за кордоном. Це критично важливо в умовах масштабної реконструкції: узгоджені стандарти дозволять іноземним фахівцям працювати в Україні, а українським – реалізовувати проекти в ЄС.
“Коли ситуація в Україні стабілізується, багато архітекторів та інженерів з ЄС захочуть тут реалізувати свої проекти. Але сьогодні їм важко працювати в Україні, тому що наші стандарти проектування відрізняються від європейських, і вони не можуть просто так приїхати і почати проектувати”. – – каже Олександра Бетлій.
Бетлій наголошує, що для цього необхідно запровадити європейські стандарти проектування. Зараз в Україні діють лише національні стандарти, тому архітектори та інженери ЄС не можуть відразу включитися в процес проектування. Визнання кваліфікації та гармонізація стандартів відкриє ринок для іноземних спеціалістів і створить передумови для приходу компаній, які працюють за європейськими правилами.
