За три роки війни громади Херсонщини витратили на потреби оборони близько 952 мільйонів гривень. Ці кошти були спрямовані на підтримку ЗСУ, тероборони, міліції та ДСНС.
Із 49 населених пунктів області лише 17 контролюються Україною, решта залишаються під російською окупацією. Проте вони продовжують легально працювати, формувати бюджети та планувати доходи та витрати. Хоча основну частину цих бюджетів сьогодні формують гроші державні трансфертиБезоплатне та безповоротне перерахування коштів з державного бюджету до місцевих. Це може бути адресна допомога (субсидія) або загальна фінансова підтримка (субсидія). а не з власних податкових надходжень, як раніше – громади досі самостійно визначають, куди спрямовувати кошти, в тому числі й на оборону.
Редакція «Вверху» зібрала дані про те, як змінювалися оборонні видатки громад Херсонщини у 2023-2025 роках, і підготувала візуалізацію: хто і скільки витрачав на військову допомогу та оборону. Для цього редакція надіслала інформаційні запити до 49 громад Херсонської області з проханням надати дані щодо обсягів, напрямків та років фінансування. Лише у військовій адміністрації села Милів Бериславського району утрималися від відповіді, пояснивши відмову ризиком розголошення секретної інформації.
Чи є оборона пріоритетом?
Загалом із 2023 року по серпень 2025 року 48 із 49 громад Херсонщини спрямували на потреби оборони близько 952,472 млн грн. Найбільші суми за весь аналізований період виділили Новокаховська, Херсонська, Чорнобаївська та Генічеська громади.
Деякі з них зараз працюють у вигнанні, тобто змушені залишити свою територію, але зберігають свої структури управління та продовжують розпоряджатися своїми бюджетами.
Голова ГО «Кризовий медіа-центр «Сіверський Донець» та провідний експерт проекту розповів «Вгору», як працюють громади в умовах окупації.Бюджети в еміграції” Олена Ніжельська:
“Прямого фінансування військових потреб законом не передбачено, але громади підтримують свою обороноздатність через програми цивільного захисту, матеріально-технічного забезпечення та допомоги військовим частинам у межах дозволених цілей. Таким чином, автономія громад обмежується, але не втрачається. І саме через програмний підхід вони зберігають реальний вплив на використання коштів”.
У 2023 році видатки на оборону громад Херсонської області становили понад 242 млн грн.у 2024 році – близько 379 млн грнта за І півріччя 2025 року – понад 330 млн грн. – майже на рівні минулорічних показників.
Також зросла частка видатків на оборону з місцевих бюджетів. У 2023 році середня громада витратила бл 2,32% свого бюджету вже у 2024 році 5,83%та за І півріччя 2025 року – 9,81%.
За словами Олени Ніжельської, обсяг підтримки з місцевих бюджетів визначається наявними фінансовими ресурсами. Для спільнот у вигнанні це здебільшого обмежується захищеними речами: заробітна плата, енергоносії, соціальні виплати. Таким чином, можливість розподілу коштів на програми безпеки чи цивільного захисту залежить від залишків і перерозподілів у річному плані.
«Однак багато лідерів громад шукають гнучкі рішення, зокрема, поєднання бюджетних можливостей із волонтерськими та донорськими ресурсами для підтримки обороноздатності, як це дозволено законом.“, – пояснює експерт.
Так, згідно з відповіддю на інформаційний запит, у 2024 році Генічеська громада через благодійні та волонтерські організації передала Херсонській області 3 автомобілі вартістю 1 мільйон 48 тисяч гривень.
У 2023 році вісім громад Херсонщини виділили на ЗСУ та оборону однакову суму – по 500 тисяч гривень, а ще чотири (Горностаївська, Зеленопідська, Любимівська та Тавричанська) взагалі не передбачили таких видатків. У 2023 році 24 громади області виділили на оборону менше одного відсотка бюджету.
Лише деякі громади, такі як Лазурненська, Тягинська, Станіславська, виділяли значні суми, що перевищували 5% від загальних витрат.
Натомість найбільше на оборону виділили великі адміністративні центри: Новокаховська громада витратила понад 84 млн грн.Херсон – понад 63 млн грн.і Чернобаевская- понад 40 млн грн..
Частину коштів військова адміністрація використовувала самостійно, закуповуючи обладнання та обладнання. Так, Новокаховська витратила понад 35,9 млн грн на квадрокоптери, дрони, позашляховики, причіпні платформи, морозильні камери, електроплити, портативні зарядні станції та сонячні панелі. Чорнобаївська громада придбала нерухомість на 32,9 мільйона гривень.
Ще кілька військових відомств – Голопристанський, Дар’євський, Скадовський, Станіславський, Чулаківський – протягом багатьох років самостійно закуповували техніку та спорядження на замовлення військових частин, наземних служб оборони та порятунку.
Проте для більшості населених пунктів Херсонської області характерна інша форма допомоги – фінансування за рахунок субвенцій, коли кошти перераховуються на конкретні цілі (безпілотники, засоби радіоелектронної боротьби, технічне забезпечення), а не закуповуються безпосередньо.
Вам подобається матеріал? Приєднуйтесь Спільноти та допомагають нам створювати ще більше цікавих візуалізацій та розкривати важливі теми про Херсон та Херсонську область.
Фінансування оборони у 2024 році значно зросло порівняно з 2023 роком. Більше половини громад збільшили витрати на оборону в кілька разів, а в деяких частка таких витрат сягала від 5 до 20% (Лазурненська, Новомиколаївська, Тягинська, Пришивавська).
Ті громади, які у 2023 році нічого не витратили (наприклад, Горностаївська, Зеленопідська, Любимівська), у 2024 році вже виділили кілька мільйонів гривень на підтримку Збройних сил та сил оборони. Завдяки цьому лише чорнобаївська громада, яка отримувала субвенції від інших військових адміністрацій Херсонщини, придбала товарів та обладнання на понад 55,5 млн грн.
На збільшення частки видатків на оборону також вплинуло те, що у 2024 році загальні бюджети зменшилися у 34 із 48 громад, оскільки в них зменшилася економічна активність, а видатки на оборону залишилися без змін або зросли.
У лідерах за видатками залишається Новокаховська громада – 163,9 млн грн. Також найбільше витратили Херсон (56,6 млн грн), Генічеськ (23 млн грн), Голопристанськ (11,7 млн грн) і Тягінськ (11,6 млн грн).
Станом на серпень 2025 року найбільшу частку оборонного бюджету серед громад Херсонської області виділили Ювілейська (55,44%), Генічеська (36,98%), Пришівська (31,34%) та Чаплинська (25,86%) громади. Частково це пов’язано з тим, що місцеві бюджети продовжують скорочуватися. Порівняно з 2023 роком у 2025 році бюджети скоротили у 36 громадах. Зокрема, в Ювілейному військовому управлінні, яке є лідером за часткою видатків на оборону, за оновленим річним планом на 2025 рік передбачено лише близько 17,1 мільйона гривень. Для порівняння, цьогорічний бюджет Херсонської громади становить понад 2,68 млрд грн, тобто у 157 разів більше.
Як і в попередні роки, найбільше на потреби оборони виділили Новокаховська (44,5 млн грн), Херсонська (43,1 млн грн), Генічеська (33,6 млн грн) та Голопристанська (22,4 млн грн) громади. Також значно зросли видатки Каховської військової адміністрації – у 2025 році на неї вже виділено 20,6 млн грн проти 4 млн грн у 2023 році та 5,3 млн грн у 2024 році.
Деякі громади виділили кошти на соціальну підтримку військовослужбовців, ветеранів та сімей загиблих. Дані про це надали Новомиколаївське, Нижньосірогозьке та Генічеське військові управління.
У Новомиколаївській громаді з 2023 року по серпень 2025 року допомогу отримали понад 380 військовослужбовців, ветеранів та членів сімей загиблих – майже 2,9 млн грн.. У Нижньосірогозьку в цей час виділено близько до 7,9 млн грн. — понад 780 осіб отримали допомогу. За цей же період Генічеська громада виділила бл. 4 мільйони гривень допомога воїнам, звільненим з полону, ветеранам та родинам загиблих.
Проте підтримувати такі обсяги допомоги громадам буде все важче – у 2026 році місцеві бюджети будуть буде мати ще менше фінансових можливостей. Частина податку на доходи фізичних осіб, а також надходження від військового податку на доходи фізичних осіб будуть перенаправлені до державного бюджету. Комунальна автономія підривається, оскільки конфісковані доходи спрямовуються на безпеку та оборону. Тому фінансова стабільність громад все більше залежатиме від державних дотацій.
Керівник ГО «Кризовий медіа-центр «Сіверський Донець» та провідний експерт проекту»Бюджети в еміграції” Олена Ніжельська вважає, що Серед найбільших труднощів громад, які втратили свої території, також є життя без ресурсів і звичних точок опори:
“Вони втратили податки, майно, архіви – все, що підтримувало місцеву економіку. Часто все, що залишилося, це команда та відповідальність перед людьми, які розкидані по країні та світі. Фактично керівні органи таких громад існують завдяки державним дотаціям та підтримці партнерів, щодня доводячи, що громада – це не просто карта, а перш за все люди, об’єднані спільною пам’яттю та спільною мрією про відновлення”.
